Главная Тезисы Повреждения и заболевания стопы Деформації стопи при одночасному ураженні кульшового та колінного суглобів у хворих на ревматоїдний артрит

Деформації стопи при одночасному ураженні кульшового та колінного суглобів у хворих на ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит є одним з найбільш поширених хронічних з&цальних захворювань суглобів. Серед дорослого населення у різних країнах світу становить від 0,6 до 5%. Захворювання найбільш поширене в працездатному віці. Пік його припадає на 40 - 50 років. При цьому жінки хворіють у 2 - 4 рази частіше, ніж чоловіки. Захворюваність на РА у жінок збільшується після ЗО років, досягаючи найбільших показників у 45 - 75 років. У чоловіків цей показник поступово збільшується, а після 70 років зменшується.

За тяжкістю ураження суглобів ревматоїдний артрит не має собі рівних серед інших захворювань опорно-рухової системи. В структурі ревматоїдного ураження суглобів на долю кульшових суглобів припадає від 29 % до 50 % випадків, при цьому патологія, як правило, двобічна. Ревматоїдне ураження кульшових суглобів має швидкий та агресивний перебіг, що спричиняє не тільки об’ємну деструкцію суглобових кінців, але і параартикулярних тканин внаслідок аутоімунної агресії та запалення. Через 5-8 років більше 50 % хворих втрачають працездатність, а 10 -12 % прикуті до ліжка та мають потребу в сторонньому догляді. Ураження колінних суглобів відмічаються у 65-70 % випадків і є найбільш поширеною причиною втрати працездатності. Ураження колінних суглобів при ревматоїдному артриті супроводжується формуванням контрактур та розвитком дискордантних деформацій нижніх кінцівок, які призводять до часткової або повної втрати опорно-локомоторної функції кінцівки. При ураженні гомілково-ступневого суглоба та суглобів стопи розрізняють деформації первинні, які викликані саме ревматоїдний ураженням у суглобах та вторинні, які пов’язані з хибними установками у вище розташованих суглобах.

Мета - покращити лікування хворих на ревматоїдний артрит з ураженням суглобів нижніх кінцівок за рахунок вивчення формування контрактур та деформацій у цих суглобах.

Матеріали і методи. Робота виконана на базі відділу захворювань суглобів у дорослих ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМИ України». Проліковано 259 хворих на РА з ураженням суглобів нижніх кінцівок, яким проведено тотальне ендопротезування кульшового та/або колінного суглоба у період з 2000 по 2014 рр.

Діагноз ревматоїдного артриту встановлювався на основі критеріїв, які рекомендовані Американською асоціацією, а також прийнятої у 2003 р. на пленумі ревматологів України робочої класифікації РА.

Вік пацієнтів коливався від 18 до 77 років та у середньому складав (45,1 + 1,1) років.

Всі хворі обстежені клінічно, рентгенологічно, біомеханічно, анамнестично.

Результати та їх обговорення. Найбільш типовими деформаціями стоп у хворих на ревматоїдний артрит є вальгусне відхилення та еквінус. Це, як правило, пов’язане з ураженням у вище розташованому кульшовому та колінному суглобах. Типовими контрактурами та установками для кульшового суглоба є згинально-привідна, це пов’язано із запаленням у суглобі та збільшенням внутрішньо суглобового тиску. Оскільки капсульно- зв’язковий апарат кульшового суглоба максимально розслаблюється при згинанні і приведенні стегна, то саме в цьому положенні тиск ексудату в кульшовому суглобі на синовіальну оболонку та фіброзний шар суглобової капсули зменшується. Клінічно це супроводжується зменшенням болю. Тому хворий намагається надати стегну саме таке положення. Згинальна контрактура у кульшовому суглобі призводить до згинання у колінному суглобі для збереження рівноваги та еквінусної установки у стопі, як компенсація довжини кінцівки при опорі. Привідна контрактура в кульшовому суглобі супроводжується розвитком компенсаторного вальгусного відхилення гомілки, що призводить до перевантаження латерального відділу колінного суглоба та вальгусного відхилення у гомілково-стопному суглобі, що з часом поступово викликає розвиток стійких компенсаторних контрактур у цих суглобах. При варіанті, коли патологічний процес починається з колінного суглоба, механізм виникнення контрактур та деформацій має таку ж основу, як і в кульшовому суглобі. З точки зору біомеханіки не має значення з якого суглоба, колінного чи кульшового, починається патологічний процес.

Таким чином, враховуючи, що ревматоїдний артрит хронічне постійно прогресуюче захворювання, не зважаючи з якого рівня починають розвиватися контрактури та деформації суглобів нижніх кінцівок, при відсутності адекватного ортопедичного лікування на ранніх стадіях захворювання, з часом, обов’язково будуть приєднуватись патологічні зміни у суміжних суглобах цієї кінцівки.

Відновлення рухів у суглобах на пізніх стадіях захворювання можливе лише за допомогою оперативних втручань, зокрема на стопі найчастіше використовуються корегуючі остеотомії та артродезування. Хірургічні втручання спрямовані в першу чергу на відновлення втраченої функції кінцівки, покращення самообслуговування, підвищення функціональної активності хворих.

Герасименко С.І., Полулях М.В., Бабко А.М., Герасименко А.С., Гужевський І.В., Полулях Д.М., Громадський В.М., Автомєєнко Є.М.

 

Информация на данном сайте не является руководством к самолечению!
Консультация с лечащим врачом - обязательна!