Главная Тезисы Повреждения и заболевания стопы ЧИ ДІЙСНО СКІАЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВІДОБРАЖАЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ HALLUX VALGUS?

ЧИ ДІЙСНО СКІАЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВІДОБРАЖАЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ HALLUX VALGUS?

Вальгусне відхилення 1-го пальця стопи (hallux valgus) є комплексною деформацією переднього відділу стопи, що складається з власне вальгусного відхилення 1-го пальця, варусного відхилення 1-ї плеснової кістки, латеральної девіації сесамоподібних кісток. Показання до операцій встановлюють на основі клініко-рентгенологічної картини та розрахунків скіалогічних показників, серед яких загальноприйнятими є: кут вальгусного відхилення 1-го пальця (плеснофаланговий кут - ПФК), кут між 1-ю та 2-ю плесновими кістками (1-й між плесновий кут - 1-й МПК), кут нахилу суглобової поверхні головки 1-ї плеснової кістки (distal articular set angle - DASA, кут головки - КГ), кут нахилу суглобової поверхні проксимальної фаланги (proximal articular set angle - PASA, кут фаланги - КФ), кут між фалангами (hallux valgus interphalangeus).

Ефективність лікування пацієнтів з hallux valgus традиційно оцінюють за динамікою функції (шкала AOFAS) та скіалогічних показників. Проте оцінка успіху хірургічного лікування hallux valgus може бути різною хірургом та пацієнтом, тому деякі автори вводять в алгоритм післяопераційного обстеження опитувальники, які відображають суб’єктивну оцінку пацієнтом. Деякі автори вказують на низьку кореляцію між скіалогічними показниками та рівнем функції стопи. Отже, оцінка реального впливу арсеналу існуючих операцій при hallux valgus на рівень функції стопи достатньо складна і неоднозначна, що утруднює вивчення результатів лікування.

Мета роботи - дослідити вплив скіалогічних показників, що характеризують hallux valgus, на рівень функції стопи до та після оперативного лікування; а також вивчити питання, чи впливає суб’єктивна оцінка результату операції пацієнтом на значення рівня функції стопи.

Матеріал та методи. Матеріалом для роботи стали результати обстеження 61 пацієнта (83 стопи) з hallux valgus, що були оперовані у травматологічному відділенні 9-ї міської лікарні м.Запоріжжя у період 2000 - 2012 pp. Вік пацієнтів склав 48,7 ± 1,2 (26 - 67) років, жінок було 49 (66 стоп), чоловіків - 13 (17 стоп). Використання даних з історій хвороби проведене згідно вимог комітету з біоетики 9-ї міської лікарні м.Запоріжжя.

Відбір пацієнтів для дослідження передбачав відсутність метатарзалгії з локалізацією 2-5, наявність вираженої або тяжкої деформації. У всіх випадках виконали однотипне оперативне втручання (операція Дев’ятова- Руденка), котре включало екзостозектомію, підголовчасту остеотомію та тимчасову фіксацію спицями, капсулопластику, фіксацію плесна у корегованому положенні кільцевою опорою від апарату Ілізарова [Руденко

І.А., 2007.].

По навантажувальних рентгенограмах стопи у прямій проекції розраховували такі скіалогічні показники: ПФК, 1-2 МІЖ, КГ; користувались загальноприйнятою методикою. Функцію стопи оцінювали за шкалою AOFAS, використовуючи таблицю для 1-го променя.

Для врахування суб’єктивної оцінки (СО) пацієнтом був складений опитувальник, який складався з чотирьох блоків: біль, функція, користування взуттям, задоволення зовнішнім виглядом. Кожен блок має чотири пункти, з градацією від 3 до 0, що відображають відповідно найгіршу та найкращу оцінку.

Контрольні вимірювання, заповнення шкали AOFAS та опитувальника проводили до та не раніше одного року після операції. Суттєвість відмінностей середніх визначали за допомогою парного двовибіркового t-тесту при рівні значимості 95 % (р < 0,05); вплив скіалогічних показників та суб’єктивної оцінки на рівень функції стопи вивчали за допомогою множинної лінійної регресії при рівні значимості 95 % (р < 0,05). Всі розрахунки проводили в середовищі Microsoft Office Excel 2007 з використанням наданого пакету програм.

Результати та їх обговорення. Строки спостереження склали 1-12 років (6,5 ±1,2 p.). Значення всіх досліджених показників суттєво змінились після операції при рівні надійності 0,05. Це дозволяє зробити висновок, що застосована методика оперативного лікування дозволяє корегувати деформацію 1-го пальця, покращувати функцію стопи, а також сприяє покращенню суб’єктивної оцінки результату операції пацієнтом.

Регресійний аналіз залежності функції стопи у пацієнтів із hallux valgus до та після операції показав, що до операції кількісний показник функції стопи залежить від значень 1-2 МПК та КГ (R2 = 0,21), а після операції - від значень ПФК та CO (R2 = 0,2). Незважаючи на невеликі значення коефіцієнтів детермінації, що означає наявність знайдених закономірностей з вірогідністю 95 % лише у 21 та 20 % випадків до та після операції, статистична значимість моделей регресії робить їх придатними для використання.

Заключения. Показана достовірна зміна скіалогічних показників, рівня функції стопи та суб’єктивної оцінки при застосуванні для хірургічного лікування hallux valgus вираженого та тяжкого ступенів за допомогою операції Дев’ятова-Руденка, що підтверджує адекватність її застосування для даної деформації. На основі регресійного аналізу вивчено вплив об’єктивних та суб’єктивних чинників на функцію стопи і встановлено, що до операції на функцію стопи впливають 1-2 міжплесновий кут та кут головки, а після операції - плеснофаланговий кут та бал суб’єктивної оцінки результату операції пацієнтом. Аналізуючи результати обох регресій, можна стверджувати, що рішення про хірургічне лікування приймають на основі об’єктивних показників3 зате оцінка результативності операції залежить від візуального ефекту та суб’єктивної оцінки пацієнтом.

Руденко Р.І., Руденко І.А., Лябах А.П.

 

Информация на данном сайте не является руководством к самолечению!
Консультация с лечащим врачом - обязательна!